У моєму саду різнобарвні азалії,

Гордовито – прекрасні  камелії.

Вже у лютому – білі підсніжники,

Поряд  пролісків – крокусів ніжки.

 

Цілий березень квітнуть нарцизи,

В квітні повно тюльпанів із хмизу

До весни подають свої чаші,

Щоб раділи серця й душі наші.

 

В травні квітне тендітна фіалка.

Над водою - верба, наче мавка.

У листочках-долоньках конвалії.

Вже зійшли ґеорґинії – далії.

 

З червнем впарі ідуть чорнобривці,

Запашні кучеряві кмітливці.

Повнолиста, відцвівша фурзиція.

Навкруг дерева в’ється настурція.

 

В липні квітнуть розкішні лілеї.

Під вікном, екзотичні такі, орхідеї.

Запашний кущ багряних піоній.

У вазонах чудові бегонії.

 

Особливо зворушливий мак,

Він вибагливий, гордий – о так.

Ще люблю і викохую соняшник,

В серпні квітне - немов мале сонечко.

 

Ніжна й пишна шовкова травиця,

Біля неї ірисів косиці.

Пані Зіна дала мені мальви,

Ось від Люби дарунок- гербери і сальвії.

 

Посадила також я майори-гвоздики,

Полюбляю дрібні і великі.

Цвітуть влітку й також восени,

Повні білі,рожеві, червоні вони. 

                       

В розгар літа - цвіте гладіолус,

Немов лицар, моя справжня гордісь.

Розрум’янились в пахощах рози,

На принцеси ці квіти похожі.

 

 

Розсадити пора хризантеми.

Вже до осені клониться тема.

Жаль, не маю бузку і калини,

Розшукаю жасмин неодмінно.

 

Посаджу я також коло хати

Трохи одаль – любисток і м’яту.

Вже купила барвінок й чебрець,

Щоб весільний квітчати вінець.

 

Ще посіяти треба ромени...

А братки витривалі, у мене

Зацвітають вони  під вікном,

Мов у казці, на саме Різдво.

 

Я живу тепер в іншому краю,

Тут зими, як у нас, не буває.

На Свят-Вечір вберу, урочисто,

Всю оселю мою у квітуче намисто.